Клініка та терапія

СПІВВІДНОШЕННЯ СВІДОМОГО ТА ПОЗАСВІДОМО

(Львівський державний медичний університет, кафедра психіатрії та психотерапії)

СПІВВІДНОШЕННЯ СВІДОМОГО ТА ПОЗАСВІДОМОГО

Дискусія про співвідношення підсвідомого та свідомого була розпочата ще З.Фройдом. Дві його спроби представити ці співвідношення відомі під назвами “топічної” і “структурної” моделі психічного апарату. Ці моделі досі є базовими для розробки всіх наступних концепцій. Основним принципом побудови моделей Фройда і більшості наступних концепцій є принцип просторового структурування образу психічного апарату. Іншими словами, в більшості психоаналітичних і споріднених теорій психічний апарат розглядається і, відповідно, розуміється як деяка структура, представлена в просторових координатах. Ми виходимо із постулату, що всі психічні процеси, що перебігають у вигляді переживань, мають не просторове, а часове представництво, тобто структуруються в часі. Це означає, що будь-яка теоретична модель співвідношення підсвідомого і свідомого, що описується в термінах простору, буде з необхідністю механістичною і прив`язаною до позитивістського бачення світу. Якщо ж виходити з нашого постулату, то слід говорити не про структуру, а про часову еволюцію і специфічну часову ієрархічність психічного апарату. В цьому випадку те, що мається на увазі під поняттям “unconsciousness”, може виявитися більш пізнім утворенням, ніж свідомість. Відповідно, більш правильним був би термін “позаусвідомлюване” (“extraconscious”). Враховуючи онтологічний (часовий) характер формування свідомого та позаусвідомлюваного, можна сказати, що основним функціональним навантаженням свідомого є аналіз зовнішнього світу, а позаусвідомлюваного - його синтез. Цьому відповідає і етимологічний зміст поняття свідомості, одним з первинних коренів якого є schizis, тобто роз`єднання, то есть ana-lysis. Необхідно також додати, що психоаналітична практика, мета якої полягає в усвідомленні витіснених у позасвідоме комплексів, що носить назву інсайту, досі не знаходить свого концептуального пояснення. Лише К.Г.Юнг намагався інтерпретувати це явище як специфічний варіант синхронізації психічних процесів. На нашу думку, мова йде радше про ізохронність переживань. Однак, для концептуалізації такого поняття необхідно було б опрацювати інші уявлення про структуру часу, “одновимірний” характер якого для впровадження терміну ізохронність не підходить.



Щоб мати змогу оглядати повні версії статей та для їх загрузки необхідно зареєстуватись заповнивши дану анкету. Конфіденційність гарантована.
Вказати дані, що вимагаються
Ім'я користувача
Пароль
HOME PAGE Go at the top of the page



A cura di Geko Sistemi