Клініка та терапія

ДОСВІД ПСИХОДРАМИ З ЛІКАРЯМИ-НАРКОЛОГАМИ

І.Я. ЗЕЛЕНА, А.З. ФАЙДА


ДОСВІД ПСИХОДРАМИ З ЛІКАРЯМИ-НАРКОЛОГАМИ
КАФЕДРА ПСИХіатрії та психотерапії ФПДО Львівського державного медичного університету


Застосування психодрамотерапії в наркології на сьогоднішній день є практично невідомим в Україні підходом до лікування наркологічних хво- рих як для лікарів-наркологів, так і для їх пацієн- тів. До того ж, воно значно утруднене через відсут- ність методологічного каркасу, яка може бути пояс- нена браком методичних вказівок в доступній літе- ратурі. 1 Тому проведена психодраматична міні-група для лікарів-наркологів мала на меті: o ознайомлення учасників з основами класичної психодрами Морено і можливостями її практич- ного використання в наркології; o апробацію напрацьованого власного розуміння методичних підходів до проблеми узалежнень, набутого через власний досвід у індивідуальній терапії. Група була гетерогенною і складалася з чотирьох чоловік: трьох жінок і мужчини. Вік учасників від 27 до 45. Всі працюють в наркології дуже недовго (троє Љ 1-2 роки, одна Љ 4) і опинилися в ній випадково, через скорочення їхніх посад терапевтів та педіатра і подальше переведення на роботу в наркологічні відділення районних лікарень. Під час проведення групи перебували на чотиримісячному стажуванні за спеціальністю «Наркологія». Було проведено 10 півторагодинних сеттінгів, з яких 3 були присвячені теорії, 6 Љ власному досвіду, 1 Љ супервізії. Етапи роботи: 1) виявлення рівня заглиблення учасників в проблему узалежнень та можливостей психоте- рапії щодо них; 2) теоретично-практичний розгляд психологічного механізму виникнення і поглиблення узалежнен- ня та видів хімічних і емоційних узалежнень; 3) теоретично-практична робота з концепцією узалежнення від власних переконань як базового; 4) супервізія. На першому етапі була вибрана тактика психодрами, центрованої на темі «Узалежнення». Для розігріву була запропонована віньєтка «Уза- лежнення» (пантомімічна сценка за участю всіх членів групи). Фітбек вказав на наступну групову тему, яка була зреалізована у віньєтках «Узалеж- нений» (драматичні сценки, де кожний з членів групи став протагоністом і відтворив своє бачення найхарактерніших рис узалежненої особи). Подаль- шими груповими темами стали: «Основна причина виникнення узалежнення і основна перешкода на шляху до його позбуття» (драматичні сценки кож- ного учасника групи як протагоніста), «Я і узалеж- нений» (пантомімічні сценки протагоністів). В підсумку першого етапу були виявлені такі основні ключові моменти: o усі члени групи мають знання про психотерапію лише з поодиноких епізодів в телевізійних серіа- лах, і це їхнє перше наближення до неї; o усі члени на початку сесії виявляли опір перед психотерапією як способом втручання у їх вну- трішній світ, хоча усі віньєтки, які програвалися, стосувалися лише їхньої професійної тематики; o загальна тенденція найперше говорити про те, що відчувають інші члени групи, і опір проти виявлення власних відчуттів, труднощі з їх вербалізацією; o труднощі з прийняттям на себе ролі (блокування спонтанності) і з перебуванням у ній (блокування креативності, що виявлялося у потребі деталь- ного інструктування щодо поведінки у ролі); o спільне для усіх учасників роздвоєння у став- ленні до узалежнених осіб у щоденному житті і на робочому місці (як просто для людини, вони мені неприємні, гидкі, закінчені негідники, відштовхуючі, їхня слабкість викликає зневагу; як лікар, я мушу займатися ними, допомагати їм, виявляти до них товариський стосунок), яке є джерелом певної внутрішньої напруги і пере- шкоджає повному виявові емпатії до пацієнтів (між мною і ними Љ прірва); o слабке уявлення про те, як працює психологіч- ний механізм узалежнення (головною причиною його виникнення і труднощів у подоланні нази- валася відсутність сили волі). Моменти, які виникли на першому етапі, особ- ливо останній із вище зазначених, вказували на потребу докладніше розглянути психологічний меха- нізм виникнення і поглиблення узалежнення, продов- живши фазу розігріву і застосування тактики психо- драми, центрованої на темі «Узалежнення». Тому на другому етапі для теоретичної дискусії була запропонована схема «зачарованого кола», яке утворюється при узалежненні. Ця схема і коментар до неї, будучи презентацією наших власних уявлень, одночасно узагальнювали та доповнювали результати роботи, проведеної на першому етапі. винесена концепція, яку умовно можна назвати «вплив базових переконань». Коротким змістом її є те, що в основі усіх видів узалежнень лежить найпоширеніше узалежнення Љ узалежнення від власного переко- нання (наприклад, «я не можу зіграти роль, бо в мене немає артистичних здібностей») або цілої системи переконань, які називаємо базовими, оскільки виникають вони задовго до появи узалежнення іншого виду, під яким і ховаються. Таким чином, саме вони є тою (невидимою) підвалиною і джерелом диском- форту, що виникає тоді, коли переконання починає гостро конфліктувати з реальністю. З них виникають усі інші види узалежнень (видимі) вже як засіб нівеляції цього базового конфлікту. Застиглі, заблоко- вані базові переконання визначають і формують кожне конкретне узалежнення, творячи його складну багато- ступінчату і розгалужену структуру. Свідченням, що вище викладена концепція була прийнята групою, було те, що на цьому етапі спон- танно визріли два протагоністи, що й завершило фазу розігріву, і надалі застосовувалася тактика психо- драми, центрованої на протагоністі. Відбулися дві гри першого протагоніста. Перша з них ілюструвала узалежнення від переконання «діти завжди повинні беззаперечно слухатися батьків». Після зворотного зв™язку і перерви вона плавно пере- йшла у другу гру на тему узалежнення протагоніста від думки навколишнього оточення (родичів, друзів, знайомих) про його вчинки, наслідком якої стало глибоке емоційне катартичне відреагування протаго- ніста, що супроводжувалося інсайтом. Продуктивною була і гра другого протагоніста на тему узалежнення від переконання, що у чоловіка в присутності дружини завжди повинен бути добрий настрій. Оскільки ігри першого протагоніста були особ- ливо яскравим підтвердженням нашої робочої кон- цепції, зупинимося на них дещо докладніше. На дру- гому етапі під час програвання віньєток «Як я позбу- ваюся психологічного дискомфорту» протагоніст виказала, що найчастіше їй тут допомагають соло- дощі, котрі вона з™їдає («навіть відкладені для дітей!» Љ віддалена заявка на узалежнення), коли їй на душі гірко. У першій своїй грі вона показала одну із причин виникнення цієї гіркоти Љ ситуацію, в якій дочка- підліток не слухається її. Наслідком гри стало повне усвідомлення протагоністом, наскільки дрібничковими є аналогічні ситуації і наскільки неадекватною є її реакція на них. Під час процес-аналізу виявилися два базові для цієї проблеми переконання Љ «діти завжди повинні беззаперечно слухатися батьків» і «я повинна завжди повністю контролювати ситуацію». Оскільки друге базове переконання в основі своїй мало досить важку психологічну травму, а часові рамки сесії не дозволяли пройти протагоністові додаткову фазу розігріву для її розгляду, робота була зосереджена навколо першого базового переконання. Спонтанно виникла друга гра, яка продемонструвала сильне узалежнення від оцінки вчинків протагоніста іншими людьми, не лише близькими, але й цілком Коментар до схеми: Людина прямує до задоволення, яке прямує до безмежності. У неї виникає дискомфорт (а це, як мінімум, відсутність задоволення), який створює тиск і спонукає до пошуків засобу його ліквідації, до того ж якнайдоступнішого і якнайшвидшого. Тобто люди- на шукає засіб, з допомогою якого можна замінити негативні емоції (-Е) на позитивні (+Е), що дорівнює задоволенню. Коли цей засіб знайдено (а це може бути алкоголь, тютюн, інша наркотична речовина, їжа, написання скарги і т. д.), і коли його дія закін- чується, а -Е знову виникають, він може використо- вуватися вдруге, втретє, n разів, закріплюючись, таким чином, у звичці. Згодом виникає резистентність до початкової дози, що вимагає її підвищення (більше, або частіше, або те й інше). При переході критичної межі з™являються проблеми із здоров™ям, соціальні, матеріальні, емоційні, що викликають все нові й нові дискомфортні стани, які, в свою чергу, також штовхають до пошуку засобу для звільнення від них, і т.д. Після розгляду психологічного механізму узалеж- нення відбувся перехід до теми «Види узалежнень». Спершу зусиллями групи був складений перелік уза- лежнень, і її члени відкрили для себе, окрім класич- них хімічних узалежнень (алкоголізм, наркоманія, тютюнопаління, зловживання солодощами, кавою тощо) величезний клас емоційних (трудоголізм, скна- рість, кверулянство, самовихваляння і т. д. і т. п.). Після того учасники групи програли віньєтки «Як я позбуваюся психологічного дискомфорту». Наслід- ком програвання і подальшого зворотного зв™язку стало виявлення протагоністами найчастіше ужива- них ними засобів переведення негативних емоційних станів в позитивні (солодощі, покупки, усамітнення). Наслідком другого етапу став спільний пошук робочої концепції терапевтичного впливу на осіб з узалежненням, який мав місце на третьому етапі. Для апробації на групову теоретичну дискусію була дискомфорт (-Е) пошуки засобу перетворення -Е в +Е засіб знайдено (+Е) дія засобу закінчилася дискомфорт (-Е) звикання (той же засіб n разів) резистентність до початкової дози збільшення дози Љ причина проблем: із здоровям, соціальних, матеріальних, емоційних СХЕМА: Емоційна сфера людини ® ®® ®® задоволення ® ®® ®® T і «зачароване коло» узалежнення незнайомими Љ базове переконання «я завжди повинна подобатися іншим». Повторне проживання ситуації з бажанням дізнатися, хто ж з багаточислен- них інших, у котрих оцінки вчинків протагоніста конфронтували між собою, має рацію, викликало довгий ланцюжок асоціацій-аналогів, який був розірваний глибоким катарсисом і наступним інсайтом у вигляді евристичної автоінтерпретації. Поміж іграми протагоністів один сеттінг був вико- ристаний для занять теорією. Учасники групи ознайо- милися з основами психодрами як терапевтичного методу: історією її виникнення і розвитку, соціоме- тричними способами діагностування, теорією ролей Морено, інструментарієм, фазами, техніками й такти- ками. Для ілюстрування та аналізу використовува- лися ситуації, які виникали перед тим на групі. На прикінцевому четвертому етапі сесії знову була застосована тактика психодрами, центрованої на темі «Лікар-нарколог і його пацієнт». Вона дала можливість учасникам групи попрацювати в режимі супервізії, яка показала, що всі вони прийняли, в цілості, концепцію впливу базових переконань особи на формування її узалежнення, оскільки випадки з їх власної практики тепер розглядалися з опорою на неї. Підсумовуючи досвід цієї психодраматичної групи, можемо відзначити, що учасники групи: o вперше наблизилися до психотерапії загалом і до психодрами, зокрема; o свій опір перед психотерапією після прикінцевої фази розігріву трансформували у поки-що несмі- ливе бажання розглянути особисті проблеми («давайте не будемо займатися узалежненнями, а краще займемося чимось таким, що має стосунок до нашого життя, сім™ї, дітей, міжособистісного спілкування і що би нам стало у пригоді в щоден- ному побуті»); o зрозуміли важливість ідентифікації власних від- чуттів, що дозволило їм, за висловом одного з учасників групи, «отримати незабутні враження від зустрічі з самим собою»; o з допомогою пропрацювання власного досвіду мали можливість зблизька розглянути проблему узалежненості, неопосередковано доторкнувшись до неї; o на власному досвіді змогли прослідкувати і засвоїти, як працює психологічний механізм уза- лежнення, завдяки чому отримали можливість наблизити власний «всесвіт», за означенням Морено, до «всесвіту» своїх пацієнтів Љ шлях до подолання свого роздвоєння у ставленні до узалежнених осіб: як до людей і як до пацієнтів; o прийняли, як таку, що працює, концепцію щодо впливу базових переконань і випрацювали певну ідеологію Љ переконання є важливі для обох, для лікаря і для пацієнта... Щодо останнього, проте, хочемо зупинитися на такому. В процесі терапії завжди виникає проти- стояння систем переконань пацієнта і лікаря. І з попереднього власного досвіду ми зауважили, що застановляючим є дуже швидке (з першого разу), беззаперечне і одностайне прийняття групою (в ролі пацієнта) переконань керівника (в ролі лікаря), що нерідко буває захисною реакцією, якщо й не всіх, то окремих членів групи. Проте для початкового етапу роботи воно є продуктивним, оскільки стає тимча- совою платформою для взаємної співпраці у атмосфері довіри. Питання ж взаємодії систем переконань пацієнт-лікар на подальших етапах терапії наразі залишаємо для відкритої дискусії, оскільки воно виходить за межі цього вище викладеного нашого досвіду. 1 Оскільки це повідомлення має характер першого досвіду, в тому числі і першого досвіду авторів, поси- лання на літературу на приводяться, а література, з якої виведена методична теорія, є у авторів. Опыт психодрамы с врачами-наркологами И. Я. Зелена, А. З. Файда Авторы сообщения описывают свой первый опыт проведения ознакомительной психодраматической группы с врачами-наркологами., которая своей целью имела: ознакомление участников с основами классической психодрамы Морено и возможностями ее практического применения в наркологии; апробацию собственного понимания методических подходов к проблеме зависимостей. Представлена схема «заколдованного круга», образующегося при зависимости, и комментарий к ней. Рассмотрена рабочая концепция под условным названием «влияние базовых убеждений», основанная на том, что у истоков всех видов зависимостей находится зависимость от собственного убеждения, точнее целой системы убеждений, которые авторы называют базовыми, поскольку они возникают задолго до появления актуальной зависимости и прячутся под ней. Видимые виды зависимостей являются способом нивеляции базового (невидимого) конфликта, возникающего при столкновении убеждений с реальностью. Представлены примеры психодраматической работы со сложной, многоступенчатой и разветвленной структурой застывших, заблокированных убеждений, определяющих и формирующих конкретную зависимость. Experience of psychodrama with counselors I. Zelena, A. Fajda The authors of the message are describing their first experience of conducting the psychodramatic group with counselors. The aim of the group was: first-hand acquaintance of the participants with the basics of classic psychodrama by Moreno and the potential of its practical application; approbation of our own understanding of methodic approaches to the problem of. We have presented the «Vicious Circle» scheme, which appears in the case of dependence, and comments on it. Also we considered the working concept under the conventional name «the influence of fundamental convictions». The concept is based on the idea that the source of all kinds of dependencies lies in the dependence of your own conviction; more exactly the while system of convictions which authors call fundamental because they appear long befire actual conviction and hidden beneath it. Visual kinds of dependencies show in a way of nivellation of base (invisible) conflict, which appears as a result of a collision of convictions with reality. We have presented the examples of psychodramatic work with a complicated, multi- stage ramified structure of paralyzed and blocked convictions that determine and form specific dependence.


HOME PAGE Go at the top of the page



A cura di Geko Sistemi