Клініка та терапія

АНТИСЕМІТИЗМ І ПАРАНОЯ

М.М. МУЧНИК


АНТИСЕМІТИЗМ І ПАРАНОЯ
НДІ психічного здоров™я ТНЦ РАМН, м.Томськ, Росія

У дослідженнях з психології хворих на шизофре- нію неодноразово відзначалося певне нерозуміння шизоїдними особистостями різноманітних соціальних умовностей та упереджень (Кемпінський А., 1998; Мак-Вільямс Н., 1998). Хворі на шизофренію вияв- ляють нечутливість до колективних міфів; живуть, опираючись на внутрішні критерії, і піддають сумніву загальноприйняті погляди. Вивчення стосунків в психотерапевтичних групах, до складу яких входили хворі на шизофренію, показало, що в силу непро- никності для групових міфів ці пацієнти часто стають жертвами ксенофобічних реакцій (Мучник М.М., 1996). Проте, спостереження показують, що невключе- ність у групові та загальноприйняті міфи не є тоталь- ною: упередження пробиваються через шизоїдну ізоля- цію, набуваючи чудернацьких форм і нового інди- відуального змісту. Ця робота присвячена аналізу одного з найбільш відомих упереджень, видозміненого психотичною симптоматикою. Антисемітизм був вибраний для дослідження з декількох міркувань. По-перше, найбільш цікавим є розглянути достатньо архаїчне упередження, на прикладі якого можна продемонструвати чутливість хворих на шизофренію до архетипічних утворень. По-друге, ставлення оточуючих до хворих на шизо- френію і до євреїв має багато спільного, в чому пере- конує нас теорія і практика фашистів. Ксенофобію стосовно хворих на шизофренію, аналогічну як і до національних меншин, ми спостерігали і в звичайних психотерапевтичних групах, не озброєних офіційною нацистською ідеологією. Нарешті, у ставленні до євреїв аутист вирішує для себе проблеми невключе- ності-участі в неусвідомлену колективну єдність, спільності уявлень про чужих і , відповідно, вирішує проблему одної із основних складових власної ідентифікації Љ національної ідентифікації. Це повідомлення грунтується на інтерпретації декількох маячних фабул, які містять в себі єврей- ське питання. Описані випадки мають типологічну подібність і відображають, поряд з клінічними та особистісними характеристиками, культурні і соці- альні феномени. Розглянемо декілька найбільш показових при- кладів. Пацієнт Б., 25 років Љ асистент одного з ВУЗів, інтелігентний, вихований молодий чоловік, тримаєть- ся невпевнено, тривожний. Вперше звернувся в клі- ніку зі скаргами на неуважність, нездатність викону- вати роботу, напружені стосунки із співробітниками. Схвильовано, підкреслено довірливо, вибачливим то- ном він розповідає психологу (даючи зрозуміти, що усвідомлює, що психолог Љ єврейка), як співробіт- ники погано ставляться до нього, тобто неправильно його зрозуміли. Вони вважають, що він член органі- зації Пам™ять, переплутавши його монархічні погляди з антисемітськими. Насправді ж і він, і його мати завжди добре ставилися до євреїв, одного разу навіть допомогали одному художникові, євреєві за національністю. Його ж начальник, завідувач кафе- дрою (пацієнт багатозначно називає прізвище, закін- чення якого вказує на його єврейське походження) тепер переслідує нашого пацієнта, щоб позбутися його, спеціально дає недисертабельну тему, не допо- магає в наукових дослідженнях, складає незручний графік роботи. Інші співробітники (закінчення їхніх прізвищ, імен говорять самі за себе) також став- ляться до нього вороже, тому що підозрюють його в антисемітизмі. У відділенні клініки підкреслено доброзичливий з підозрілими психіатрами, прагне продемонструвати свою лояльність. Під час наступ- ного поступлення (через рік) загострення симптома- тики супроводжується посиленням страху, неспокою, непродуктивності, до якого додаються скарги на переслідування з боку КДБ за монархічні погляди. Під час третього поступлення зазначає, що його пере- слідують євреї, а він перебуває під впливом органів КДБ, які вкладають в його голову погані думки Љ виразно чує всередині голови фразу Бий жидів, рятуй Росію. Характерною особливістю динаміки цього випадку є поступова інтерналізація антисемітизму, яка долає несвідомий шизоїдний спротив колективним міфам і свідому неприйнятність для людини культурної будь-якої форми націоналізму. На початку захворю- вання відзначається перевага примітивної проекції: ідеї антисемітизму приписуються пацієнтові співро- бітниками підозрілого походження, які пересліду- ють його, а юдофобія відкидається як неприйнятна і уявляється як непорозуміння; паттерни відторгнен- ня і переслідування приписуються самим євреям. До третього поступлення агресія на їх адресу пов- ністю інкорпорується, відомий заклик звучить в голові, але відповідальність за це приписується КДБ, і антисемітизм однаково сприймається як неприйнят- не, его-дистонічне переживання. Звертає увагу те, що в динаміці захворювання, чим глибше інтерналізу- ється, і чим грубішим стає антисемітизм, тим більш психотичні механізми включаються у пацієнта (голо- си з™являються тільки при третьому поступленні). Протягом всього захворювання власна агресія запере- чується і проектується на євреїв, перетворюючи їх на переслідувачів. Характерною особливістю є при- хованість, замаскованість євреїв, і про їхнє похо- дження пацієнт повинен здогадуватися по закін- ченнях їхніх прізвищ. Зрештою, ця тактика розвін- чування, так само як і формулювання заклику, що звучить в голові, не є своєрідною і індивідуальною психотичною продукцією; їх конвенціональний ха- рактер говорить про невтрачені зв™язки з соціумом, здатність приймати суспільну міфологію, що для цьо- го індивіда є сприятливою прогностичною ознакою. Відсутність чудернацького змісту маячіння і поведінки, відповідність фабули культуральним уявленням говорять на користь неглибокої регресії і відсутність шизофренічних характеристик маячного розладу. Аіда Н., 33 роки, середня спеціальна освіта, домогосподиня, заміжня, має 2-х дітей. Скаржиться на почуття провини, викликане смертю її знайомого єврея Леоніда. Вважає, що він завжди був у неї закоханий, потребував її допомоги, а вона декілька разів ненароком відкидала його, і тому він помер; стверджує, що одна дитина народжена від нього. Про його смерть повідомляє кокетливо, загадково посміхаючись, мимохідь згадує, що був ще один випадок. Одразу ж починає сумніватися, чи не нафантазувала вона про дитину. Повідомляє, що її покійний батько, який покинув її сім™ю, коли вона була маленькою, тому що пив, хотів свого часу, щоб вона вийшла заміж за єврея, тому й назвав її єврейським ім™ям (Аіда означає нагорода, а я мала стати нагородою для Леоніда, який помер). Багатозначно повідомляє, що перша жінка батька також була єврейка. Три роки тому батько хворої помер від інфаркту в іншому місті. Вона має досить слабкі уявлення про нього. Леонід був закоханий в неї з юності, але вона неправильно себе повела, привітавшись з його ворогом, що образило його і спричинило розрив їхніх стосунків. Покійник був алкоголіком і сестра пацієнтки не пустила її до нього, бо ненавиділа євреїв-алкоголіків. Всі, крім чоловіка, знають про те, що трапилося; чоловік сміється над її вигадками, а знайомі, родичі і працівники клініки, в якій вона знаходиться, добре поінформовані; хвора розуміє це з деяких фраз і натяків. Вона стверджує, що родичі і знайомі померлого переслідують її і хочуть помститися. Через місяць лікування з™явилася часткова критика; хвора повідомляє, що придумала все про батька і дитину. У цьому випадку хвора демонструє маячний розлад еротоманічного типу. Агресивне супер-его хворої не лише викликає почуття провини, але, власне, і вбиває об™єкт сексуальних фантазій. Припи- суваний йому недолік своєрідний Љ ненависний єврей-алкоголік Љ рідкість і як реальність, і як міфологема. Навпаки, схильність до сексуальних домагань, здатність незрозумілим чином зробити їй дитину відповідає поширеним уявленням про гіпер- сексуальність (похітливість) євреїв. Особливістю цього випадку є проблема власної національної іден- тифікації пацієнтки, амбівалентність в страху і ба- жанні бути втягнутою у єврейство. Навколо цієї проблеми втягнутості коливається глибина її маячних переживань: якогось значення набуває не тільки влас- не ім™я (аіди Љ самоназва євреїв), але й такі речі, як національність першої дружини батька, його потяг до євреїв, маячна переконаність, що її власний син народжений від єврея. Іншою особливістю цього випадку є едипальний характер переживань, при- сутній в маяченні: потяг померлого батька до євреїв змішується з потягом померлого єврея до пацієнтки і призводить до народження сина від єврея. Став- лення до Леоніда Љ нав™язливе повторення проблем з батьком-алкоголіком, який помер далеко від доньки, не реалізувавши свою любов до неї. Небез- пека у вигляді змови родичів, які хочуть помститися, присутня рудиментарно; на першому плані Љ маячення еротичного змісту. Стан хворої відповідає критеріям маячного розладу, однак наявність проб- лем ідентифікації, чудернацька поведінка, емоційна неадекватність, розлади мислення у вигляді амбівалентності і паралогічності свідчать про більш глибокий рівень психотичних розладів, ніж у попереднього пацієнта. Наступні приклади демонструють ще глибший рівень ураження і складнішу симптоматику. Пацієнт САМ (він так називає себе у відповідності із своїми ініціалами), 34 роки, колишній військовий, добродушний приємний мужчина, до поступлення працював директором хлібопекарні. Скаржиться на страх, тривогу, безсоння. Заявляє, що він Љ бо- жествений посланець, повинен зробити життя, як в раю, примирити Добро і Зло. Бог звертається до нього через радіо і телебачення, деякі послання вкладає в уста людей. В ньому сидить і спокусник з Пекла, в думках робить шкоду, може послати кого-небудь куди треба. Тепер, перебуваючи в клініці, пацієнт інколи вважає, що він в зоні, здогадується про це з поведінки людей, з того, як вони сидять, як курять. Розуміє, хто є хто, за ініціалами. Повідомляє, що у нього ініціали Љ САМ; у відділенні є ГАВ Љ він мене кусає, пустобрех, він єврей першого рангу, бо в його прізвищі є ім™я Љ Васільєв. Це найголовніші євреї, ті, у яких в прізвищі є ім™я: Іванови, Артем™єви. Євреї 2-го рангу ті, у кого в прізвищі є назви тварин Љ Табунчик, Кобилін; 3-го рангу Љ з назвами птахів та риб Љ у мене жінка Синіцина, вона не знає, що єврейка третього рангу; 4-го рангу Љ з назвами рослин. В зоні євреї намага- ються його використати: щоб їсти разом з ними ходив Љ тоді частиною їх став. Він розмовляє росій- ською мовою, вони Љ також, але перевернутою. Щоб зрозуміти, про що вони говорять, потрібно перевер- тати. Послання євреям апостола Павла потрібно читати навпаки. ГАВ Љ головний у євреїв, йому доручено розмовляти з пацієнтом; я йому коробочку віддав, тому буде підвищення цін, Љ на коробці була намальована біржа. У цьому випадку проблема стосунків з євреями має більш глобальний характер, перешкоджає вирішенню завдання примирити Добро і Зло. Ідея змови присутня досить явно: євреї оточують пацієнта, також таємно і маскуючись, як і в попередніх випадках, але для їхньої ідентифікації застосовується нетрадиційний метод: замість звичного вгадування за закінченнями прізвищ (як у більшості і у нашого першого пацієнта), новий спосіб Љ за коренем (ди- виться в корінь), у послідовності, протилежній до послідовності творіння: у євреїв першим іде ім™я людини (в Біблії людина створена останньою), потім тварини (яка в Біблії створена тільки на шостий день, після птахів і риб) і т.п. Елементи систематиза- ції євреїв навіяні попередньою спеціальністю пацієнта (колишній військовий класифікує за рангами). Безневинні прізвища приховують небезпеку, яка про- никає всюди, навіть у особисте життя пацієнта (дівоче прізвище дружини). Власний, неконвенційний спосіб розпізнавання євреїв говорить на користь більш глибокого рангу психотичної симптоматики. Особ- ливості єврейської писемності (справа наліво) наво- дять на думку, що їхню мову (так само як і рангуван- ня) також слід розуміти навпаки, тому і Послання євреям потрібно розуміти навпаки. Своєчасне роз- пізнавання євреїв оберігає пацієнта від найголовнішої небезпеки Љ ненароком стати їхньою частинкою. Тобто, у цьому випадку ми також спостерігаємо страх втрати національної ідентифікації. Психодинамічне дослідження показує, що втрата ідентичності є одним із основних механізмів параної. Порушення усвідомлення власної статевої приналеж- ності є одним з діагностичних критеріїв шизофренії (Каплан Г. И., Сэдок Б. Дж., 1994). Страх втрати статевої ідентичності є доволі поширеним маячним переживанням (Кемпінський А., 1998; Мучник М.М., 1998). Страх втрати національної ідентич- ності, перетворення в іншого, в єврея, уявляється нам також одним з найбільш яскравих і прогностично несприятливих маячних розладів. Навпаки, формально чудернацький зв™язок між коробочкою і підвищенням цін є достатньо конвенціональним в контексті загальноприйнятих уявлень про те, що євреї таємно управляють економікою країни. Наступний пацієнт має поширене російське пріз- вище (за класифікацією попереднього пацієнта Љ єврей першого рангу). Вік Љ 50 років, вища освіта, колишній співробітник одного з НДІ. До захворю- вання 3 роки займався бізнесом, напередодні першого поступлення подав заяву в міліцію на своїх боржни- ків, тоді ж зауважив астральні тіла, які матеріалізува- лися і вступали в інтимні стосунки з його дружиною. Звернувся до психіатра, заперечував наявність проблем; стверджував, що у нього багато позитивної енергії, яка іде вверх від голови, тому він потрапив в поле діяльності астральних тіл; вони матеріалізу- ються в людей, він може визначати їхні стать і вік. Астральні тіла запрограмували його життя, зчитують його думки, вкладають свої, говорять всередині голови, коментують його вчинки, підказують йому і передбачають. З їхніх розмов зрозумів, що його хочуть возвисити до звання Ісус Христос, але від переслідування від втомився і ослаб. Жінка не зауважувала, як з нею вступали в інтимні стосунки, бо вона звичайна людина. В його голову вкладають тексти, які він може зчитувати зі стіни. На прохання психіатра прочитав: Ти тут, в темній будівлі... йди і буде час. Стверджує, що на небі є канцелярія, на зразок НДІ, де є відділи і підвідділи Љ 4-сходинна структура. Описує її як сьоме небо, в якому існують 4 відділи з секторами: 1-й відділ Љ християнства; 2-й Љ семітських релігій з секторами іудаїзм, мусуль- манство та індуїзм; 3-й відділ Љ небесна канцелярія; 4-й відділ Љ особливий відділ Страху і національ- них традицій, яким завідує Сатана. З різних відділів по-різному чуються голоси: 1-й відділ він чує все- редині голови; 3-й встановлює спеціальні датчики; 4-й нашіптує на вухо. Людей з високою аурою нама- гається перехопити кожний з підвідділів. Його хотіли поставити на чолі сьомого неба, прагнули перехопити у кожному відділі, для цього готували до смерті: проводили Его через сідниці в голову, але на ньому лежав кіт і закрив його своїм астральним тілом. Хотів вчинити самогубство, але передумав, бо підслухав, що хочуть взяти його корпус і помістити туди мозок Бога. Ліки, які він приймав у пси- хіатричному стаціонарі, вгамували енергію, і тепер він не становить інтересу для астральних тіл. Через 2 роки при повторному поступленні ствер- джував, що чує всередині голови чоловічий голос, який належить Єгові Хайхунчику Љ апаратчику. Апаратчик помер тому рік, перетворився на тонке тіло, але продовжує стежити за пацієнтом; він знаходиться в механічному апараті 2670 років, періодично намагається маніпулювати хворим. Апаратчик срилінгує пацієнта, а робить вигляд, що він його шрилінгує, що він шрилінгв, тобто Љ лікар. Це він обдурив пацієнта про сьоме небо; його друге прізвисько Љ Пустобрех; пацієнт старається не слухати його. Раніше їх було двоє; другий думав, що він Христос, а насправді він був Мойшою Ефемським; зараз він виснажився в іншу формацію. Апаратчик впливає на тілесні відчуття пацієнта: викликає зубовний скрегіт, викликає в руці та нозі поле, яке обертається (рука стає не моєю, потім нога стає не моєю), тому що заздрить. Зараз неприємні відчуття залишилися тільки в зубах, бо вони не ісмучії Љ нерухомі, не усвідомлюють себе як зуби і підкоряються, а рука усвідомила себе як орган і перестала підкорятися, потім Љ нога. Розум волосся створив для себе скафандр на зразок плівки, яка обтягує тіло, оскільки розуму так зручніше. У цьому випадку єврейське питання поступово утворюється в маячній структурі і кристалізується на час другого поступлення пацієнта. Воно своєрід- ним чином (зрештою, як і у попереднього пацієнта Љ САМ-а) переплетене з манією величі. Пацієнт повинен вирішувати божествені завдання, возвели- чується до звання Ісус Христос і тут впирається в проблему єврейської ідентифікації. Він ніби й не проти вирішення світових проблем (як і САМ), тобто не проти того, щоб стати Богом чи (у гіршому випадку) хоча б надати йому свій корпус, але він боїться, що стати Богом означає стати і євреєм. Допомагають вирішити цю проблему розщеплення та деідеалізація астральних друзів Љ колишній Бог перетворюється на пустобреха, єврея Хайхунчика; колишній Ісус перетворюється на Мойшу Ефемсь- кого; обидва Љ з брудними помислами і прагненням вижити пацієнта. За шрилінгвом (шрилінгви-лікарі Љ одна з найпоширеніших єврейських професій) приховується срилінгв; і внутрішня форма цього неологізму виразно вказує на анальну складову міфологічного образу єврея (вони жадібні і брудні). Можна уточнити, срилінгв символізує орально- анальні (лінгв) проекції стосовно євреїв: жадібні, брудні, бовтуни, пустобрехи... І архаїчний оральний, і ранньо-анальний характери цих проекцій неминуче супроводжуються параноїдною позицією, яка спира- ється на фантазм переслідування з боку розщеплених поганих об™єктів (Кляйн М., 1952). Ці погані об™єкти особливо небезпечні, оскільки їх інтроекція піддає людину небезпеці зруйнування зсередини (Лапланш Ж., Понталіс Ж.-Б., 1996); тому навіть їсти разом з ними небезпечно, а вже тим більш страшно, якщо вони намагаються увійти в твоє тіло, керувати ним. Звертає увагу те, що у всіх описаних випадках були наявні того чи іншого порядку лінгвістичні (шрилінгвічні) пошуки, глибина і своєрідність яких прямо відповідала важкості захворювання. Спостережливість першого пацієнта стосовно специ- фічних закінчень відповідає загальноприйнятій практиці юдофобів, переконаних у наявності єврейської змови і котрі викривають замаскованих євреїв. У цьому випадку відповідність індивідуальної та суспільної параної є для пацієнта сприятливою прогностичною ознакою. Лінгвістичні пошуки другого пацієнта також позбавлені своєрідності. Пацієнт САМ доходить майже до неоглосій Љ він не може відтворити другу мову євреїв, але вміє розпізнавати в ній абсолютно інший зміст, тобто мова йде про семантичну неоглосію при збереженій формальній стороні мови. Пацієнт І. просто продукує неологізми. Розглянутий клінічний матеріал дає підстави для декількох попередніх висновків: 1. Аналіз представлених випадків дозволяє рекон- струювати підсвідомі уявлення про євреїв. Ці уявлення, сформовані і закріплені у європейській культурі, стали її невід™ємною частиною і засвою- ються будь-яким членом соціуму як культурний стереотип, який у більшості випадків залишається неусвідомлюваним. Історичний досвід показує, що навіть залишаючись неусвідомлюваними, ці уявлення продовжують відігравати значну роль в національній, соціальній, релігійній самоіденти- фікації носіїв європейської культури. Стаючи усвідомленими і вербалізованими в маячній фабу- лі, ці уявлення постають очищеними від кон™юнк- турних політичних контекстів і показують свій глибокий зв™язок з психодинамічними процесами. Все це робить маячні розлади з єврейською фабулою дуже цінним матеріалом для аналізу деяких культурних стереотипів, залежно від поширеності і нозологічної приналежності цих розладів. Наведені інтерпретації вказують на мож- ливості такого підходу. а) Євреї Љ ідеалізоване і знецінене божествене начало Љ вони пов™язані з давниною, пов™язані з Богом, але легко перетворюються на свого антипода Љ Хайхунчика чи Мойшу Ефемського, що намагаються, прикриваючись своїми зв™язка- ми, вижити і знищити жертву, скориставшись її тілом або енергією. Першопочаткова дилема хри- стиянства Љ релігії, яка звинувачує євреїв і має Бога-єврея та єврейське Святе Письмо. б) Оральний єврейський образ Љ розщеплена на поганий і добрий об™єкт материнська фігура Љ вони старші, вони Љ джерело насолоди, багатств, які можна доїти, але яких вони ж можуть позбавити, призвівши до зубовного скреготу чи підвищення цін (3-й випадок). Розщеплені, вони можуть інтроектуватися. При цьому інтро- ектований хороший об™єкт дозволяє розвивати фантазми всемогутності та величі (підніматися до рівня Ісуса Христа). Інтроектований поганий об™єкт може порушувати самоідентифікацію, руйнувати тіло зсередини, розривати його на шматки, срилінгвувати суб™єкт, впливати на тілесні відчуття, викликати біль в тілі (чи, як у Венеціанському купці Љ виривати шматки м™яса Љ зовні безумна фантазія Шекспіра, але конвенціонально зрозуміла, відповідає колектив- ним безсвідомим фантазіям, а в контексті практики інквізиції та голокосту Љ проекціям стосовно євреїв). в) Анальний образ євреїв, в культурі представлений згідно із сталими упередженнями про єврейську нечистоплотність і схильність до накопичення, в психозах виражений не так явно, проглядає в неологізмі срилінгв і в протягуванні Его через сідниці. Антисемітські анальні фантазії настільки конвенціональні, що відкидаються, не знаходять місця в аутичному світі психозу. г) Едипальний єврейський образ Љ сексуалізований, забарвлений інцестуозними фантазіями і кастра- ційними страхами Љ як у випадку Аіди, котра приписувала своєму батькові-алкоголіку потяг до євреїв, який через проекцію відтворює в психозі: тут, навпаки, єврей-алкоголік відчуває потяг до неї і, не зреалізувавши його, помирає, так само як і батько. 2. Єврейське питання поєднується з певною лінгвіс- тичною рефлексією. Мовна ситуація євреїв ідеаль- но відповідає основній моделі параної Љ ідеї змови і таємного коду. На відміну від іноземця, єврей розмовляє моєю мовою, але для власних потреб пише справа наліво незрозумілими закар- лючками. Це шифр, який вказує на потаємні і ворожі наміри. Є й більш глибокий рівень Љ євреї зсередини псують мою мову (боротьба за чистоту російської мови від шкідливих впливів часто має антисемітський відтінок). Тому боротьба з єврейським впливом обов™язково пов™язана з мовою. Але якщо соціум здійснює це на рівні викриття прізвищ і критики єврейських спотво- рень мови, то маячний хворий виводить ідею змови і шифру на відповідний їм рівень, в хитро- мудрості й парадоксальності мовних ігор дося- гаючи кабалістичних височин. 3. Особливості ставлення до євреїв можуть розгля- датися як клінічна ознака; при цьому конвен- ціональний антисемітизм, переважання едипаль- ного компоненту у фабулі маячення вказують на менш глибоку регресію і, відповідно, на меншу глибину психозу, аніж страх втрати власної націо- нальної ідентичності, страх переслідування з тілес- ними сенсаціями і лінгвістичними порушеннями. ЛІТЕРАТУРА 1. Кемпинский А. Психология шизофрении. ЉС. ЉПетербург: 1998 Љ 294 с. 2. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика: понимание структуры личности в клиническом процессе/Пер. с англ.ЉМосква: Независимая фирма Класс, 1998Љ480 с. 3. Мучник М.М. Больные шизофренией в смешанной психотерапевтической группе: чужой мир и нарцис- сическая агрессия.//Приложение к Независимому психиатрическому журналу Психотерапия малопро- гредиентной шизофрении Љ 1 Консторумские чтения. Љ Москва: 1996 Љ С. 14-17. 4. Каплан Г. И. и Сэдок Б. Дж. Клиническая психи- атрия. В 2-х томах. Т.1. Пер. с англ.ЉМосква: Медицина, 1994 Љ 672 с. 5. Klein V. Some Theoretical Conclusions regarding the Emotional Life of the Infant. Љ Developments in psy- cho-analysis. London, Hogart Press, 1952 Љ P.198- 236. 6. Лапланш Ж. Понталис Ж.-Б. Словарь по психо- анализу. Љ Москва: Высшая школа, 1996 Љ 623 с. Антисемитизм и паранойя М. М. МУчНИК Статья посвящена анализу одного из наиболее известных предубеждений Њ антисемитизма, видоизмененного психотической симптоматикой. Рассматривая целый ряд клинических примеров включения этого достаточно архаического предрассудка в бредовые фабулы, автор демонстрирует восприимчивость больных шизофренией к архетипичным образованиям. Анализ представленных случаев позволяет реконструировать подсознательные представления о евреях. Осознанные и вербализованные в бредовой фабуле, они предстают очищенными от конъюнктурных политических контекстов и демонстрируют свою глубокую связь с психодинамическими процессами. Рассматриваются оральный, анальный и эдипальный еврейские образы. Antisemitism and paranoia M. Muchnik The article deals with the analysis of well-known prejudice Љ anti-Semitism, modified by psychotic symp- tomatic. Using the number of clinical cases that included delusions with this archaic prejudice, the author shows susceptibility of schizophrenic patients to archetypical modelling. The analysis of presented examples gives a possibility to reconstruct subconscious beliefs about Jews. This kind of prejudice, being realised and verbalised in the delusional plots, loses its political context and shows deep connections to psychodynamic processes. The oral, anal and Oedipal Jewish types are considered.


HOME PAGE Go at the top of the page



A cura di Geko Sistemi