Клініка та терапія

АНТИДЕПРЕСАНТИ

Проф. Маріо Ді Фйоріно (Італія)



ОСНОВИ ПСИХОФАРМАКОЛО*ІЇ





АНТИДЕПРЕСАНТИ

Антидепресанти поділяють на підставі механізму дії (і типу нейромедіатора). Деякі препарати впливають на зворотне захоплення (reuptake) допаміну (мінаприн, амінептин), інші – на зворотне захоплення норадреналіну (дезипрамін, нортриптилін, мапротилін) або переважно на зворотне захоплення серотоніну (антидепресанти 1-го покоління: трициклічні – амітриптилін, хлориміпрамін, атипові – тразодон, препарати, які вибірково зумовлюють зворотне захоплення серотоніну – селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): флуоксетин, флувоксамін, пароксетин, сертралін, циталопрам).

Венлафаксин має подвійний механізм дії: пригнічує зворотне захоплення як серотоніну, так і норадреналіну.

Крім того, є інгібітори моноамінооксидази (МАО): класичні 1-го покоління незворотної дії (фенелзин і транілципромін) і 2-го покоління зворотної дії (в психіатрії застосовують насамперед селективні інгібітори МАО типу А – моклобемід і бенфлоксатон).

Інша класифікація, яка має значну практичну важливість, *рунтується на диференціації за принципом дії – седативні (амітриптилін, міансерин, доксепін, тразодорн) або активуючі (нортриптилін, хлоріміпрамін, амінептин і СІЗЗС).



Побічні ефекти:

Трициклічні антидепресанти: сухість у роті, закрепи, утруднене сечовипускання, підвищення внутрішньоочного тиску, послаблення ерекції, запізніла еякуляція, ортостатична гіпотензія (у 20% випадків). Центральні антихолінер*ічні ефекти проявляються у часово-просторовій дезорієнтації, сплутаності свідомості, розладах пам’яті, а при прийомі препаратів у високих дозах (наприклад, при спробі самогубства) виникають гіпертермія, конвульсії, тремор, зорові галюцинації.

СІЗЗС: нудота, блювання.

Інгібітори МАО: ортостатична гіпотензія, булімія, гіпергідроз. Гіпертензивний криз і цефалія виникають при одночасному споживанні продуктів, які містять тирамін або інші аміни, або при одночасному прийомі трициклічного антидепресанту.



НЕЙРОЛЕПТИКИ

Нейролептики завдяки блокуванню постсинаптичних допамінер*ічних рецепторів протягом 10 днів з моменту початку прийому зменшують кругообіг медіаторів смугастого тіла. Ці препарати, здебільшого, впливають як на рецептори D1, так і на D2 (більшою мірою). Натомість клозапін має вибіркову дію на рецептори D1, тоді як замінні бензаміди – на D2.

Вплив на рівні лімбічної системи, мезокортикальних і гіпоталамічних структур обумовлює антипсихотичну активність, вплив на стовбурові *ан*лії – спричинює екстрапірамідні ефекти. Саме завдяки відсутності цих екстрапірамідних ефектів клозапін називають атиповим нейролептиком.

Розрізняють: аліфатичні (хлорпромазин), піперидинові (тіоридазин), піперазинові (флуфеназин, перфеназин) фенотіазини, бутирофенони (галоперидол, бромперидол), тіоксантени (клопентиксол), дибензаксазепін (клотіапін), дифенілбутилпіперидини (пімозид), дібороксазепін (клозапін), замінні бензаміди (сульпірид, левосульпірид, тіаприд).

Побічні ефекти:

сухість у роті, закрепи, розлади терморе*уляції, фотодерматити, гіперпролактинемія (з аменореєю), ортостатична гіпотензія.



Нейролептики зумовлюють виникнення таких невроло*ічних синдромів:

1) нейродислектичний криз – розлади м’язового тонусу внаслідок одночасного скорочення груп-мяз’ів-анта*оністів (посмикування м’язів аж до виникнення опістотонусу);

2) акатизія – моторне збудження, яке проявляється нездатністю хворого зберігати нерухоме положення тіла;

3) запізніла дизкінезія, головним чином оролін*вальна, притаманна насамперед пацієнтам в інволюційному віці;

4) паркінсонізм або вторинний паркінсонічний синдром з тремором у стані спокою, ри*ідністю.

Дуже рідко виникає злоякісний нейролептичний синдром з гіпертермією і комою.

Клозапін не має побічних екстрапірамідних ефектів. Цей препарат вимагає уважного моніторування аналізу крові (раз на тиждень) для запобігання можливому а*ранулоцитозу. В осіб, що приймають клозапін, а*ранулоцитоз виникає в 1%, а лейкопенія – у 2% випадків.



АНКСІОЛІТИКИ

Анксіолітики поділяються на бензодіазепіни, буспірон, золпідем і зопіклон.

Бензодіазепіни (БДЗ) потенціюють трансмісію нейронів, яка опосередковується через *амма-аміномасляну кислоту (ГАМК). Вони зумовлюють седативну, гіпнотичну, міорелаксуючу і антиепілептичну дії.

За тривалістю періоду напіврозпаду розрізняють:

а) БДЗ сповільненого вивільнення;

б) БДЗ швидкого вивільнення.

БДЗ сповільненого вивільнення мають час напівввиведення від 24 до 48 годин. Іноді виникає акумуляція. До цієї групи належать: діазепам, празепам, хлордесметилдіазепам, нітразепам і флунітразепам.

БДЗ швидкого вивільнення поділяються на препарати короткого (до 24 годин) і ультракороткого напіврозпаду. До перших відносять оксазепамоподібні БДЗ (наприклад, лоразепам і темазепам). До других – альпразолам, тріазолам і етизолам.

Відміна БДЗ завжди повинна відбуватися поступово.

Синдром відміни характеризується тривожністю, дисфоричністю, треморами, гіпергідрозом, цефалією, нудотою, тахікардією. Більш специфічними, проте рідкіснішими є порушення чутливості (гіперчутливість до звуків і світла, гіперосмія, металевий присмак у роті, запаморочення), деперсоналізація. Одним із найприкріших симптомів є патоло*ічне сприйняття руху: ілюзія коливання нерухомих об’єктів, руху стін кімнати.

Буспірон є частковим анта*оністом серотоніну. Терапевтичний ефект стає очевидним тільки через 10 днів від початку прийому.

Золпідем діє на рецептори омега-1,2 і периферичні рецептори. Зопіклон натомість впливає на рецептори омега-1. Ці препарати є снодійними, які не порушують структури сну. Їх застосовують при легких формах безсоння.



СТАБІЛІЗАТОРИ НАСТРОЮ

Препарати, які стабілізують настрій, застосовують насамперед для запобігання маніакальній і депресивній фазам біполярних розладів. До цієї групи належать солі літію, карбамазепін і вальпроат натрію.

Перед початком лікування літієм треба оцінити функцію нирок, щитовидної залози і серця, рівень електролітів і гематокрит з лейкоцитарною формулою.

Починають прийом із дозування 300 мг на день, потім дозу

подвоюють. Через тиждень визначають рівень літію в крові. Він повинен коливатися в межах 0,5-1,2 мЕq/л (менші концентрації – неефективні, вищі – збільшують імовірність токсичних ефектів).

Пацієнт повинен звернутися до лікаря, коли в нього трапляється патоло*ічна втрата рідини (надмірна пітливість, гарячка, блювання, діарея), при появі симптомів депресії або збудження.

Інтоксикація літієм проявляється астенією, сонливістю, великим тремором, дизартрією, атаксією, нудотою, блюванням, ураженням нирок (зниження функції канальців і концентруючої здатності). Коли літіємія перевищує 1,2 мЕq/л, препарат слід відмінити, оцінити функцію нирок та рівень електролітів. Коли літіємія перевищує 1,2 мЕq/л, потрібно наводнювати ор*анізм, при перевищенні 3мEq/л виникає потреба в гемодіалізі.

Споживання літію може зумовити збільшення маси тіла, гіпотиродизм (з необхідністю призначення замінної гормональної терапії), екстрапірамідні симптоми, дерматоло*ічні ураження (макули, папули, псиріаз, облисіння).

Перед призначенням карбамазепіну слід зробити загальний аналіз крові з визначенням ретикулоцитів, перевірити функцію печінки, нирок, щитовидної залози і серця. Необхідно моніторувати концентрацію препарату в крові. Терапевтична концентрація становить 4-10 нг/л.

Протипокази до застосування карбамазепіну – лейкопенія, атріовентрикулярна блокада і порушення печінкової функції. Побічні ефекти: сонливість, диплопія, атаксія, *ранулоцитопенія і тромбоцитопенія.



СПЕЦІАЛЬНІ ЗАСОБИ

Дисульфірам впливає на процес де*радації алкоголю, зумовлюючи утворення ацетальальдегіду. Препарат призначають перорально, починаючи з 200 мг, згодом досягають 400 мг на день; пацієнт не повинен вживати алкоголю.

Іноді доцільно продемонструвати пацієнтові (в умовах лікарні) ефект вживання алкоголю на тлі прийому дисульфіраму. Приблизно через 10 хвилин з’являється відчуття жару в обличчі, біль голови, тахікардія, нудота і позиви на блювання.

Деяким пацієнтам краще призначати підшкірну імплантацію препарату під місцевою анестезією, тривалість дії становить кілька місяців.

Переклад Володимира Семеніва


HOME PAGE Go at the top of the page



A cura di Geko Sistemi