Клініка та терапія

ОСОБИСТІСТЬ АЛКОГОЛІКА

Маріо Ді Фйоріно

ОСОБИСТІСТЬ АЛКОГОЛІКА

Перш ніж зануритися у дослідження родинної динаміки в алкоголіків, синтетично проаналізую структурні характеристики особистості.

Деякі типи особистості

Для зручного клінічного застосування придатні профілі особистості, описані Kessel e Walton (1965):
Незріла особистість: їм не вдається відокремитися від батьків. Часто мають дитяче прагнення почути схвалення своїх дій. Також підкреслюють надто тісні взаємини з матір’ю.


Особистість схильна до автоіндульгенції (самопрощення): це часто діти батьків, схильних до надмірної опіки, які потурають усім забаганкам дітей і кидаються їм на допомогу, перш ніж у дітей зможуть розвинутися власна здатність розв’язати проблему самотужки. Вони почувають себе незатишно в сфері соціальної взаємодії, поводять себе незграбно. Алкоголь зменшує у них почуття дискомфорту. Надмірна поблажливість стосовно себе утруднює контроль.


Особистість з сексуальними проблемами: між алкоголіками також стрічаємо осіб із значними статевими розладами (аналогічно до описаних в главі 4 у параграфі про сексуальну ідентифікацію наркомана).


Особистість самокатувальна: страждають від наслідків надмірної вихованості при спробах притлумити в собі почуття ворожості. Мають труднощі в реагуванні. Вибухають після тривалого стримування гніву.


Особистість у стресі: у тяжкій ситуації не здатні себе контролювати: здіймається страх, який паралізує їх вчинки, блокує спроби знайти розв’язок проблеми. Алкоголь дає їм змогу зносити важкі випробування, принаймні тимчасово.



Класична німецька психіатрія (Weitbrecht, 1963) вважає, що психоорганічні фактори органічного походження впливають, змінюючи особистість у бік чуттєвої байдужості, дратівливості, безвідповідальності, порушень пам’яті, звуження кола інтересів і прогресуючого дефіциту критичного судження.

Mandelson (1975) висловив дуже критичний погляд на профілі особистості (як також і на вивчення психодинамічних, психосоціальних факторів і факторів психологічного розвитку). Для цього автора немає жодної біологічної, соціальної чи психологічної варіабельності з високою прогностичною цінністю, яка могла б виявити осіб з високим ризиком виникнення алкогольної залежності.



Психоаналітичні моделі

Вивчення проблеми з психоаналітичного погляду пов’язує з Супер-Я алкоголіка садистичні риси. Зловживання міцними напоями усуває докори сумління і відчуття провини, які походять з суперегоїчних моментів і захищає особу від депресії (Fenichel, 1961). Через випивання алкоголіки намагаються знищити ворожий об’єкт, поглинаючи його. Це відкидає їх назад на оральні (орорецептивна фіксація згідно Melanie Klein) і садистично-анальні стадії розвитку.

Психоаналітики говорять про оральну і нарцистичну особистість (Rado, Cavreul, Lagache, Bende). Згідно структури особистості рецептивно-пасивного типу відмова, заперечення, раціоналізація і, насамперед, проектування є улюбленими механізмами захисту в алкоголіка.



Поведінкові моделі

Алкоголізм слід би вважати наслідком набутого стереотипу поведінки. Особливо підкреслюють механізми імітації і наголошують на важливості моделей, нав’язаних родиною, школою і засобами масової інформації.



Стилі зловживання алкоголем

Jellinek (1960) пише, що “Анонімні Алкоголіки намалювали картину за своїм образом і подобою”. Наполягання на компульсивних аспектах, на “вимушеному алкоголізмі” пов’язано з успіхом цієї групи самодопомоги і її впливом на дослідників.

Насправді ж є й інші стилі: від симптоматичного алкоголізму при інших психічних розладах (від шизофренії до депресії) до стилю періодичного п’янички, який собі дозволяє інколи добряче напитися, або стилю побутового і контрольованого п’яниці.


HOME PAGE Go at the top of the page



A cura di Geko Sistemi